• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Інформація для вчителів

ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ

Для формування і підтримування позитивної мотивації необхідно:

- на початку уроку називати тему й завдання; давати більше індивідуальних завдань;

- щоб учень добре уявляв, як викопувати поставлені завдання;

-щоб учень самостійно визначав мету, це сприяє більшій активності і стимулює;

- щоб навчальний матеріал був оптимально складним, навчальні завдання повинні мати важкі елементи, але виконання їх має бути доступним;

- щоб учень бачив свій рух уперед, цьому може допомогти перелік того, що учні повинні знати з певної теми;

- доносити до учнів практичну важливість досліджуваної теми; щоб виклад матеріалу був цікавим; щоб мова вчителя була емоційною;

- проблемний підхід у викладі матеріалу, демонстрація розбіжностей, парадоксальних фактів — усе те, що викликає в дитини подив і бажання з'ясувати, зрозуміти, вирішити;

- використовувати ігрові методи;

- пропонувати різноманітні завдання: багаторазове й монотонне повторення однотипних завдань знижує інтерес;

- оцінювати не тільки результат, але й ставлення дитини до роботи;

- порівнювати успіхи учня не з успіхами інших дітей, а з його власними колишніми результатами.


СЛОВЕСНІ ОЦІНКИ РІВНЯ ДОСЯГНЕНЬ

Низький рівень

- Старайся! Будь уважніший! Говори чіткіше! Ти можеш краще писати! Ти можеш краще вчитися! Відповідай конкретніше!

- Ти вже більше працюєш над собою!

- Не сумуй, у тебе все вийде! Постарайся.

- У тебе все вийде, тільки зверни увагу на...

- Добре! Це дійсно так!

- Я рада, що ти правильно зрозумів! Уже краще!

- Досить добре! Значно краще!

Середній рівень

- З успіхом тебе! Дуже добре!

- Досить вдало!

- Як добре ти запитуєш!

- Я згодна з тобою!

- Достатньо!

- Ти вмієш правильно висловлюватися!

- Який ти дотепний! Ти вже багато вмієш!

- Як влучно! Чудово! Молодець!

- Ти вмієш творити! У тебе є власні думки!

Високий рівень

- Блискуча відповідь! Чудово! Відмінно! Прекрасно!

- Бездоганно! Ми пишаємося твоїми досягненнями!

- У тебе є власне «Я»!


Філософія освіти

Рекомендації щодо педагогічного такту й педагогічної тактики

В навчально-виховному процесі:

• Бережіть шляхетне звання «УЧИТЕЛЬ». Пам'ятайте, що особистість учня виховується особистістю його наставників.

• Поважайте людей у своїх учнях, оберігайте й розвивайте їхню гідність. Бережіть і свою.

• Не будьте зверхніми у відносинах зі своїми учнями. Розумна дистанція у взаєминах з учня¬ми потрібна, але вчитель не повинен відмежовуватися від своїх вихованців.

• Змінюйте свою тактику у взаєминах з учнями згідно з їхнім віком, духовним зростанням. Збагачуйте її новими підходами.

• Використовуйте увесь діапазон педагогічної стимуляції, але будьте щедрими на похвали і скупими на покарання.

• Навчіться володіти своїм голосом, інтонувати своє мовлення, уникайте крику, вереску, бо вони свідчать не про силу, а про безсилля.

• Уникайте сумнівних рішень, не приймайте рішень, коли роздратовані, відкладайте їх, це дасть вам змогу розумно розпорядитися своїм правом, а учням — розумно підкоритися йому.

• Уміння контактувати з учнями приходить із досвідом, як і інші педагогічні вміння.

• Поважайте індивідуальність учня, бажання ствердитись у класі, поліпшити свій статус. Успіх окрилює людину, неуспіх пригнічує. Шукайте найменшого приводу похвалити учня.

• Характер контакту з класом залежить від характеру контактів з окремими учнями. Якщо ви будете тактовні, ненав'язливі, уникатимете прямолінійних повчань, зблизитесь з учнем, це означатиме, що ви зблизилися з усім класом.

• Несіть батькам учнів радість. Що більше ви скаржитиметеся батькам на їхніх дітей, то більше батьки захищатимуть їх або вживатимуть заходів, що нашкодять вашим вза¬єминам із учнями.

• Покажіть учням усе найкраще, що є у вас (свої здібності, уміння, ерудицію, звички тощо), але нічого не випинайте. Навіть талант більше приваблює учнів, якщо він скромний.

• Бережіть довіру своїх учнів. Втрата довіри одного учня може призвести до втрати довіри класу.

У Положенні про загальноосвітній навчальний заклад чітко визначено правовий статус педагогічних працівників, їхні професійні права й обов'язки.


Педагогічні працівники загальноосвітнього закладу мають право:

• самостійно вибирати форми, методи, засоби навчальної роботи, нешкідливі для здоров'я учнів;

• брати участь у роботі методичних об'єднань, зборів ЗНЗ, у заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи;

• обирати форми підвищення рівня кваліфікації;

• здійснювати в установленому порядку науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу;

• вносити пропозиції керівництву ЗНЗ і орга-нам управління освітою щодо поліпшення на-вчально-виховної роботи;

• на соціальне й матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;

• об'єднуватися у професійні спілки і входити до складу інших громадських організацій, діяльність яких не заборонена законодавством.


Педагогічні працівник загальноосвітнього навчального закладу забов’язані:

• забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм, дотримуючись вимог Державного стандарту загальної середньої освіти;

• сприяти розвитку зацікавлень, схильностей і здібностей дітей, а також збереженню їхнього здоров'я;

• стверджувати особистим прикладом і на¬становами повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі;

• виконувати вимоги статуту загальноосвіт¬нього навчального закладу, правила внутріш-нього розпорядку, умови контракту чи трудо¬вого договору;

• брати участь у роботі педагогічної ради;

• виховувати в учнів повагу до батьків,

старших, шанувати народні традиції та звичаї, духо¬вні й культурні надбання народу України;

• готувати учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігій¬ними групами;

• дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів;

• постійно підвищувати рівень своєї про¬фесійної й педагогічної майстерності, загальну й політичну культуру;

• виконувати накази й розпорядження керів¬ника навчального закладу, органів управління освітою.


Функції сучасного вчителя:

Завдання, зміст навчання й виховання всебічно розвиненої особистості зумовлюють такі функ­ції вчителя:

• інформативну (учитель транслює певну ін­формацію);

• розвивальну (розвиває мислення, уяву, мову школярів);

• виховну (формує переконання, систему ставлень, готовність налагоджувати взаємини з оточенням);

• орієнтувальну (орієнтує в різноманітній ін­формації, моральних цінностях);

• культурологічну (сприяє засвоєнню куль­турних надбань суспільства, загальнолюдських ідеалів, системи цінностей, формуванню базо­вої культури особистості);

• мобілізаційну (мобілізує на виконання вправ, завдань, справ);

• стимулювальну (шукає способів перевести дитину в позицію суб'єкта власної життєдіяль­ності, мотивує до навчання, розвитку, виховує);

• конструктивну (конструює урок, позакласні заняття, різнорівневу самостійну роботу і спіл­кування тощо);

• комунікативну (спілкується з учнями, їхніми батьками, з колегами);

• організаційну (організовує діяльність учнів, інших учителів, батьків, свою діяльність на уро­ках, позакласних заходах тощо);

• соціалізаційну (готує дитину до налагоджен­ня взаємин із соціальним середовищем);

• управлінську (керує діяльністю учнів, спря­мовує її, привчає дітей до самоврядування);

• діагностичну (визначає стан дітей, рівень знань, умінь і навичок, вихованості, готовності до взаємодії із соціальним оточенням);

• дослідницьку (досліджує особистість учня, дитячий колектив, навченість і вихованість школярів);

• прогностичну (передбачає, як зміняться учні, дитячий колектив, прогнозує динаміку змін, виявляючи й аналізуючи тенденції);

• психотерапевтичну (вчасно надає дітям психологічну допомогу, спрощує, а не усклад­нює життя учня, запобігає виникненню в його житті конфліктів, пом'якшує або компенсує не­гативні впливи, допомагає жити у злагоді з ото­ченням та у згоді із самим собою);

• рекреаційну (створює умови для ефектив­ного навчання, вчасного відновлення фізичних і психічних сил учня);

• здоров'язбережувальну (сприяє збереженню і зміцненню фізичного, психічного, духовного здоров'я учнів);

• корекційну (вносить зміни в діяльність учнів, у педагогічний процес загалом і його результати, усуває вади);

методичну (аналізує свою роботу, вико­ристані методики, визначає, наскільки вони ефективні, виявляє й усуває вади, планує змі­ни, розробляє нові методичні підходи та при­йоми


Комунікативна культура мовлення вчителя

Педагогічна діяльність нерозривно пов'язана зі спілкуванням і будується за його законами.

Характер спілкування педагога з дітьми — це фундамент, на якому будується вся педаго­гічна діяльність.

Важливу роль у педагогічному спілкуванні відіграє культура мовлення. Культура мовлен­ня — це не лише один із показників духовного багатства людини, її культури мислення, а й по­тужний засіб формування особистості.

Вона безпосередньо впливає на свідомість і поведінку учнів.

Мова— головний інструмент педагогічної праці.


Показники мовної культури педагога:

• змістовність, логічність, точність, ясність, простота;

• емоційна виразність, яскравість, образність;

• правильна літературна вимова, невимуше­ність.


Успіх педагогічної комунікації залежить від уміння вчителя:

• налагоджувати контакт зі слуха­чами;

• системно, логічно, аргументова­но викладати матеріал;

• заохочувати учнів до подальшої навчально-пізнавальної діяльності;

• керувати увагою;

• передбачати конфлікти, розбіж­ності, знімати емоційне напруження в спілкуванні й усувати бар'єри;

• охоче й майстерно обмінюватися інформацією з учнями.

Слід зазначити, що в пам'яті учнів після зу­стрічі з учителем залишається не лише піз­навальна інформація, яку учитель повідомив, а й та атмосфера, у якій вони спілкувалися.

Тому важливо, плануючи зустріч зі школярами, обміркувати не лише зміст спілкування (про що з ними говорити), а й особливості свого мовлення й комунікативної поведінки (як говорити, які вер­бальні й невербальні засоби дадуть змогу бути виразним, переконливим, коректним).

Треба сказати, що завдяки комунікативній культурі учитель передає вихованцям ті осо­бисті якості й комунікативні вміння, які, транс-формуючись, утворюють і їхню культуру спілку­вання.

Комунікативні вміння разом зі знаннями, навичками, методичним мистецтвом, пси-холого-педагогічними якостями особистості утворюють надійні підвалини педагогічної май­стерності.

Кiлькiсть переглядiв: 170

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.